Ця
любов – наче скабка у серці: Засвербить,
а почухати годі. На
слова мої, люба, не сердься, – Ми
з тобою занадто вже горді. Затялись
баранцями на кладці, Розминутись
– немає кебети. Відбучавію
потай уранці, Щоби
знову замислитись – де ти? Милих
кроків загублене скерцо Виявлятиму
в кожному звуці... Ця
любов – наче протяг у серці, Від
якого незатишно думці.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
Чудове порівняння, як і сам вірш з цікавими словесними вкрапленнями. 
