Та я вірю в священну весну
Ще не мертвий, та схожий на тінь, Серце в смутку холодне ,безсиле, І думок голубу заметіль, Чорна хмара страждання накрила. Та я вірю в священну весну, Що як ти, оп’янить до безтями , Зачарує, залишить без сну, Щоб новими пролився словами. Я тоді, як закинутий сад, Побілію новими думками, І надія, вернеться назад, І кохання, що було між нами.
Додав: fed-yra (29.12.2012)
| Автор: © Федик Юрій
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Федик Юрій
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2586 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєт ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєте: &quo ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! Це- неправда. Лікарі завжди дають поради і з дієти, і з лікування, і зі здорового способу життя. Зараз, кожна клініка має свій і virchi : Воістину Воскрес Христос! Дякую за публікацію!