В душі передзвонами Спомини. В очах смутку ніч Більше свіч Запали .Хай розійдуться тіні, запливуть за картини настінні, і заляжуть на де-який час. Намагаюсь в останній бо раз Не впустити до серця Розлуку. Намагаюсь...та ледве вдається- Дай руку Бо, прости, та не вірю, Що зламаю Тих сумнівів звіра. Благаю... Волаю... дай спокій мені. І ці свічі... такі крижані... Вже на світять мені.
Аж в душі защиміло. Ваша ЛГ переживає дуже критичний момент, але так опускати руки не можна тому, що іскорка надії, яка завжди залишається з нами в любу хвилину може розпалити полум'я. З Водохрестям!
Дякую п. Катерино що переглянули вірша і за те, ща запелили сердечка.Чесно скажу трішки сумнівалася чи варто висвітляти ці рядочки відчаю своєї душі. Але , якщо горять сердечка ,значить вар то. Дякую за підтримку. Перемелиться- мука буде
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
то. Дякую за підтримку. Перемелиться- мука буде