Із тобою кохана

Дме хурделиця п”яна, засина тиха ніч,
  Із тобою кохана стоїмо віч – на - віч.

Сніг  виблискує в  танці, запорошує сни,

Ми із раю вигнанці, що шукають весни.

Десь  за  обрієм, в  далях, проплива  долі  шлях

І роки, як скрижалі, зникли геть  –  їх не жаль.

Від  обіймів розтане холод наших розлук,

Ми загоїмо рани ніжним  дотиком рук.