Коли тільки пристрасть...
Коли тільки пристрасть,-
розтане кохання ,
як цукор у теплій воді,
тілесна лиш близькість,
то в серці страждання,
а в душу насипана сіль.
А я всю духовність,
у серці полИшу,
розкриюсь, як квітка - весна,
і скажу , мов повість:
та буду любити,
допоки іще я жива...
жовтень 2014 рік.
Додав: Koshkina (22.10.2014)
| Автор: © Ірина Пшиченко
Розміщено на сторінці : Життя... , Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1845 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.