Ти, мов ця троянда, що в’яне на осінь, Щоб в красу вдягнутись у друге весною І насолодити весь світ в перлах – росі А в думках читати, як було зимою...
Я, моя кохана, Хоч осінні рОки Вимолюю ранок. Тому в мене спокій.
Ні, я років твоїх не рахую нині. Не числив їх вчора і мабуть ніколи. Тішить те, що в серці. Не те що на спині. Що душу радує і не кормить болем.
Тебе, моя мила, Якщо Бог дозволить, На життєвих крилах Понесу соколом. u10/133
тікають роки , їх мабуть багато , хотілося б трохи щоб їх здоганяти , але далеко у неміч втікають вони , лишають лиш спогади тихі нічні ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")