Мудрі думки, особливо молодим, які тільки ступають на шлях усипаний не рожами, а їх колючками, що ранять не ноги, а серце. Але не можна перейти річку, не замочивши ноги, як і життя прожити, мов у прекрасному сні, не відчувши добра і зла, і кожен це зробити повинен сам.
Гарно вам дякую за високу оцінку. Я, пані Катерино, давніше на іншому сайті, то так гірко читати всі ці слізні сповіді, вилиту ненависть - жаль цих, так рано зневірених душ і розбитих сердець. Досліджуючи це питання прийшла до висновку, що кохання - не любов, це - похіть плоті, шо горить вогнем і спалює той паросточок любові, який лищ проклюнувся і спалахнув надією.
Щиро дякую, Лілечко, за візит. Стараймось в гніві не палати, Не сипати на рани сіль… Хто любить нас, – хоч цінувати, Щоб зло не з’їло всіх, як міль.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
Я, пані Катерино, давніше на іншому сайті, то так гірко читати всі ці слізні сповіді, вилиту ненависть - жаль цих, так рано зневірених душ і розбитих сердець. Досліджуючи це питання прийшла до висновку, що кохання - не любов, це - похіть плоті, шо горить вогнем і спалює той паросточок любові, який лищ проклюнувся і спалахнув надією.