Я погляну в очі

Я погляну в очі, дивні-дивні очі,

Котрі я, здається, все життя любив,

Нам би дня у юність, душу залоскоче,

Я тебе забрав би і не відпустив.

Я погляну в душу, дивну-дивну душу,

Котру Бог для мене, думаю, створив,

Пригорну до серця і зізнатись мушу,

Я б її леліяв і не розтрусив.

Я погляну в долю, у зрадливу долю,

Котра диким медом по чужих степах,

Ох, життя так мало, а думок доволі,

Та надій ніяких для життя в думках.

Тож погляну в небо, я погляну в небо,

І молитву Богу вознесу в словах,

Що знайшов для мене мить побіля тебе,

І ловив я щастя на твоїх вустах.