Шляхетна панно, змилуйся, благаю!
Твоє лице мов меч мене вбиває,
бо серце до глибин тебе кохає:
порятуй!
Любов свавільна всяку річ долає.
Порятуй!
З твоїх кіс вогники надій злітають,
в багаття серця жару підкидають;
дух слабне, міць і сила пропадають:
порятуй!
Любов свавільна всяку річ долає.
Порятуй!
Рожеві пахощі п'янять у милій;
найвища з-посеред долішніх цілей,
за мед солодша, краща ти од лілій,
порятуй!
Любов свавільна всяку річ долає.
Порятуй!
Краса затьмарює небесні сфери.
З'являюсь нині у палац Венери.
Поглинуть, може, тих очей озера!?
Порятуй!
Любов свавільна всяку річ долає.
Порятуй!
Ориґінал:
Nobilis, mei miserere, precor!
tua facies ensis est, quo necor,
nam medullitus amat meum te cor:
subveni!
Amor improbus omnia superat.
subveni!
Come speculas tue eliciunt,
cordi sedulas flammas adiciunt;
hebet animus, vires deficiunt:
subveni!
Amor improbus omnia superat.
subveni!
Odor roseus spirat a labiis;
speciosior pre cunctis finis,
melle dulcior, pulchrior liliis,
subveni!
Amor improbus omnia superat.
subveni!
Decor prevalet candori etheris.
ad pretorium presentor Veneris.
ecce pereo, si non subveneris!
subveni!
Amor improbus omnia superat.
subveni!
|