Чомусь страшно собі признатись, що ти дуже потрібен мені... Що ти вчиш мене жити і бути, досягати якоїсь мети... Як дитина, що світ вивчає, все сприймаю крізь твої слова... І як та, що шляху не знає, завжди слідом по твОїх слідах... Я вразлива перед тобою... В цьому теж мій найбільший страх... Та душа тихо йде за тобою наче вільний до клітки птах... І хоч маю я вільні крила... Маю право у світ іти... Та душа обирає з тобою, хоч і тяжко йти там де ти... Ти моя особиста кропива, різка, руху мого життя... Наче грім чи раптова злива, змусить що мене бігти, іти... Ейфорію хтось зве любов'ю... В когось пристрасть її ім'я... В мене ж - бути поруч з тобою і щоденно вчитись життя... Коли вчиш - ти для мене вчитель... А як тато показуєш шлях... В тобі тиху шукаю обитель, коли душу окутує страх... Твоїх рук я завжди шукаю бо душа пам'ятає... колись... Лід на крилах моїх розтанув, їх теплом піднімалась у вись... Ось таке життя незбагненне... І для когось найкращий лакей, що в служінні пилинки здуває... І для когось це апогей... А з тобою тиша лиш сниться... І з готовністю номер один... Та лакеїв буває багато... Генерал же лише один...
Ми жінки часто дивні в своєму виборі, якщо він щирий! І як пам'ятаємо з багатьох історій доля жінки поруч з генералом не дуже солодка! Це скоріше про сміливість обирати, вміти бачити свій вибір... І розуміти що генерал це багато різних рис.
Гарно про почуття. У всіх по-різному. Добре, коли на шляху трапиться саме такий генерал. :55555:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
У всіх по-різному. Добре, коли на шляху трапиться саме такий генерал. :55555: