Якось незрозуміло на душі , А за вікном лише сніги, Сніги, сніги – пушисті перли з височини Летять з небес і падають на все, Не долітаючи до рідної землі уже. А у душі, у серці вирує як сніжна заметіль Нестримна буря наших почуттів. І хочеться усе сказати І поглядом своїм усі закриті й невідомі Сторінки прочитати. Сторінки, де не було нікого досі там, Сторінки, де живе лише печаль, Де криється таємне: радісне або й сумне, Де зникне все, що дороге мені… Я потопаю в мріях і думках І хочу знайти всього лиш один шлях Який назовні виведе і…(звільнить від тенет) Покаже напрям до тебе… Не знаю, будемо разом ми чи ні, Чи ще засяє промінь у твоїй душі, Чи з’явиться любов або і ні… І ми розійдемось як в морі кораблі. І як змінити щось, І чи потрібно це? А, може, доля нас звела і не для цього, Хоча зустрілись ми і випадково! Можливо, все вже наперед задумано було А може, вирішує ще й досі це божество, Що у майбутньому нам пережити ще дано. Будемо друзями чи ворогами Чи будем просто брехунами Залежить це лише від нас, Бо доля зараз тільки у наших руках. Подобаєшся ти мені Й чогось би більшого хотілося мені: Ще б уваги побільше й тепла… А відчуваю лише холода. …І дує вітер теплий з твоєї сторони А з моєї - …холодний вітер завіва. Чому це так: не знаю й сама я… Думки мої летить у далечінь: Побачити тебе й відчути ніжний поцілунок твій… А відчуваю лише біль. Біль невідомості й боязні, Біль сонця, місяця й землі, Який несеться звідусіль, Але від нього хочеться ніколи не тужити І лише в щасті і добрі навіки З коханою людиною Усе життя прожити!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
