Буду волею...стану долею, просто римою в свому вірші я; значно кращою, незрівнянною! - в плані безвісті - невідомого... Стала римою, тоном голосу, що звучить чомусь так замислено. Раптом хочеться стати більшою, важливішою половинкою. Та не боляче, тільки враження, ніби голкою прокололи світ. Ось - прошита я, чорно-білим вся і червоним ще...де-не-де лише. Де вся суть твоя?Де подівся той? - що мені тепер всім повітрям став... Я не хочу так.Я не можу так. Просто хочеться повернути час!
Стала римою я печальною, Що вітрам лише в небі чується. Чи в мені надмір є фатального? Чом душа моя не вгамується? Так хотілося стати більшою - Половинкою тобі рідною! У тобі себе всю залишити До кінця віків була згідна я. Чом так боляче серцю битися В ніч, безсоннями затавровану? Душа нитками мов прошита є Чорно-білими по червоному. Де поділась я? - розчинилася У сумних дощах, поміж власних рим. Небеса чомусь не шлють милості - Лиш розлючені на любов вітри. Вигораю я... Де ж подівся ти, Що мені тепер, мов повітрям, став? Понесли вітри смуток у світи, Залишила слід в серці самота...
Людочко, дуже зрілий і глибокий вірш, навіть не дивлячись на те, що рими не бездоганні, але й це з досвідом прийде. Важливіше - вміти вкладати свої почуття у вірші. Молодець!
Суперечливо - з однієї сторони сильна тема і глибина думок, а з іншої недоконалість віршованого їх викладу. Не бійтеся шукати рими. Коли відчуваєте так глибоко, то вкладіть силу терпіння, і тоді ваші почуття стануть гарними віршами.
Вельми вдячна за увагу,тільки суть для мене і полягала в тому,щоб написати верлібр...Це мій перший білий вірш...Здається із ритмом там не так страшно)..А риму вам тоді заміню щирістю написання =))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму к
та
у Вас 
0
