А ти пам’ятаєш той вечір, Умитий травневим дощем? Десь там соловейко щебече, Колише бузковим кущем… Тоді, коли ти серед ночі У темінь за рогом зникав, Намисто сльозинок дівочих, Мій досвід жіночий, низав... У спогади рину щоразу - Твій голос у трубці звучить, Та в серці ще маєш образу, Не можеш її відпустить...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2188 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
