А ти пам’ятаєш той вечір, Умитий травневим дощем? Десь там соловейко щебече, Колише бузковим кущем… Тоді, коли ти серед ночі У темінь за рогом зникав, Намисто сльозинок дівочих, Мій досвід жіночий, низав... У спогади рину щоразу - Твій голос у трубці звучить, Та в серці ще маєш образу, Не можеш її відпустить...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.