| І як без статистики? |
 |
|
вірш
****
Я не смію питати в осені
Де поділося твоє кохання.
Чом слова, що із серця просяться
Без надії і сподівання
Я не смію питати у клена
Чому гордо росте один,
Чому листя ще свіже, зелене
Опадає раніше пори.
Я не смію питати у тебе
Чом до клена ідеш сповідатись,
Чому зірку шукаєш на небі,
Якщо зорям судилось згасати.
Я не смію питати у Бога,
Чом кохання буває сліпе,
Чом щоденно твоя дорога
На розраду до клена веде.
Я лиш можу собі сказати,
Що коханню потрібен вогонь.
Якщо бачиш згасаючу ватру
Не чекай, що засвітиться знов |
Додав: galina-fesyuk (18/07/11)
| Автор: © ГАЛИНА ФЕСЮК |
|
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
| Всього коментарів: 1 | |
0  
|
|
|
|
|
БЛОК "РАДИМО ПРОЧИТАТИ" не працює, тому що при додаванні твору
не вказані ключові (?) слова
ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
|
|
|
Інформації: |
ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:
|
| ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК |
Музичний плеєр "Анумо..."
-як працює плеєр-
АВТОР-АДМІН САЙТУ:
Сайт: gonta.mk.ua
Twitter: vagonta
SKYPE: vagonta
E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru
Тел.: 068-083-95-79, 066-506-57-47
|
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Наша реклама:
(переглянувши цей блок,
Ви принесете маленький дохід
у скарбничку "Анумо...")
|
та
у Вас 
Відправка...
Неправильний к/б!
Скаргу відправлено!
