Не забути мову твоїх рук! Кожен дотик говорив мені: кохаю, Пульс частішав і у скронях стук - Насолоду цю я пам’ятаю. Ті щасливі вогники в очах, Що глибокими озерами манили, Голос твій, що впевнено звучав - Моє серце навік полонили. І лише один невірний крок, Оступилась молодість весною. Обірвавши щастя ланцюжок, Розвінчала доля нас з тобою. «Як же пізно і несвоєчасно...» - Через низку літ почуті ці слова. Що подіяти, любов не згасла, Вона справжня і тому – жива!
В чому справа я не знаю. Чому Вам не видно твору? Попробуйте зайти на сторінки, де його опубліковано - Панєвіна Ольга, Кохання. http://virchi.pp.net.ua/publ/270
Вічна тема кохання, оспівана у всі віки. Дуже мені подобається: "Оступилась молодість весною, Обірвавши щастя ланцюжок - Розвінчала доля нас з тобою." Гарно сказано. Тема висвітлено добре, тільки розмір трішки гуляє.
Доброго дня, Катерино! Рада Вас бачити на своїй сторінці. Дякую за коментарій. А з розміром ми щось не товаришуємо зовсім, він - сам по собі, а мої емоції - самі по собі...
хороший вірш, за емоційність тащирість - 5!) але раджу прислухатись до пані Катерини - не всюди дотримано розмір..) але це не біда, головне, що у Вас є щирість та почуття в творі, а для мене це набагато більше значить, ніж досконалість побудови) мої вітання, обіцяю почитати і інші Ваші вірші)
Згодна, твір "сируватий", бо написаний буквально за хвилин двадцять, по дорозі на роботу. Тому і назва у нього відповідна. Буду "шліфувати". Дякую за увагу, Nemo.
збій ритму псує загальну картину, треба трохи слова хоча б місцями попереставляти, наприклад, замість рядка "Навік моє серце полонили." вже трохи краще звучатиме "Моє серце навік полонили." Спробуйте трохи доопрацювати і все буде ОК.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")