Те, що назавжди
Щирий мій, не мій ти і до ранку Може зовсім не зімкну повік. Для когось прийнятна роль коханки, А хтось любить то уже навік. Моє диво, мій далекий рідний, Хай би світ мені тебе віддав, Бо насправді той багатий бідний, Хто комусь за щось себе продав. Чи тобі важна така принада І минущість, і фальшива гра? Є любов то значить не пропаде, Що тоді з багатства і добра! Ти моє у безвісті прозріння, Щастя що відкрилося мені, Життєдайне спогаду видіння На усі майбутні сни і дні. Радосте моя, мій тихий раю, При кінці що вже без вороття Буду знати я, що помираю, Встигнувши побачити життя.
Додав: 0967847059 (14.02.2012)
| Автор: © Мар"яна
Розміщено на сторінці : Життя... , Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1980 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА