Якби ми крила подала доля, Я б полетіла де Божа Воля, І там просила, щодень і слізно… Прости нас, Отче, поки не пізно! Прости нас грішних молю, благаю За всі незгоди рідного Краю! Навчи нас, Боже, добро творити, Щоб горе в світі не вміло жити, Щоб всі народи були сім’єю, Правдою жили тільки Твоєю… Я мов та свічка вогнем палаю, Бо добре знаю чого бажаю… Хай Землю щедро укриють квіти! Щасливі будуть дорослі й діти! Прошу тя, Боже, не тільки нині, Дай, щастя й долю, всій Україні!
Дай, Боже, крила Вам відростити І полетіти у вічне літо, Де чисті роси вмивають землю, Де вічне Світло розвіє темінь, Де спраглі душі себе наситять І небо стане для всіх привітне!
Молю, благаю кожної днини Дай Землі щастя, і для людини! Хоч не багато, хоч малу дольку, Щоб усі взнали щиру правдоньку. Щирую правду Твого Правління, В усьому світі, всі покоління...
Ви мабуть випадково написали "бо не знаємо, що хочемо", бо я впевнена, що ми всі без винятку хочемо добра, а щоб воно було треба про нього думати ( тобто позитивно), адже наші думки матеріальні. Дякую вам і за чудову картинку. Квіточками сіяє стебло, А в душі розлилося тепло... Дякую!
п. Катерино! гарний вірш, сподобався , але до першої строчки є питання, а чому так написано?, може якби нам крила подала доля Хоча бачу проблеми з ритмом
Можна було б написати і так, але у вірші йде мова від першої особи, то ж прийшлося б переробляти весь вірш. А де проблеми з ритмом? Дякую за коментар!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
