Зоря моя, ти світишся у небі
В далекім просторі віків,
Осяяна, як білий лебідь
На водяній поверхні серед зір.
Твій промінь, наче сонце вранці
Несе надію радощів тому
Хто в себе відкриває в серці
Частинку мудрості, даровану йому.
Він озаряє, просвітляє серце,
Яке живе людським життям,
І надихає нас в любові і блаженстві
На об'єднання Духу і Життя.
Задача променя проста й складна одразу
Повинен розгорітись він в духовнеє життя,
В гармонії, любові і служінні світу
Перетворить Земне в Божественне Буття.
30.11.2014
Розмір, план, партія та інші так звужують та знову ставлять в рамки і знов потрібно тільки так , а не інакше... Не можу вже , не хочу вже цього, я хочу просто бути, просто розказати про те що маю на душі.... З любов'ю та подякою всім за теплі слова і за зауваження.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
