Коли помирають ілюзії,
В душі прокидається пекло.
Мов після важкої контузії,
Здається, що світло померкло.
Коли помирають ілюзії,
Ми раптом втрачаємо віру
У сенс існування, дифузію
Любові, блаженства і миру.
Самотність, зневіра, розгубленість
І відчай панують у серці.
Думок плутанина й напруженість
Кружляють в шаленому герці.
У повені спогадів тонемо.
В них в"язнемо, ніби в болоті,
Бредемо безцільно і втомлено
Наосліп, утратою скуті.
А світу до мук наших байдуже.
У нього є власні турботи.
Життя нині зовсім не райдужне.
Скрізь повно лайна і сволоти.
Як виживемо, розчаровані?
Життя без ілюзій тьмяніє.
Мізки, Милосердним даровані,
Уперто породжують мрії.
Ілю́зія (лат.illusio — обман, помилка) — викривлене, хибне сприймання дійсності. Про яку ілюзію тут іде мова, адже ми всі живемо в абсолютній ілюзії і ніхто не може пояснити, що таке дійсність тож чи варто так побиватись, живучи в ілюзорному світі. Це щодо теми, а сам вірш мене зачепив...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
