Глибокі люди — чистії криниці
Глибокі люди — чистії криниці,
До них приходять спраглі знов і знов.
Цілюща в них прихована водиця
І щира, нерозміняна любов.
Мілкії люди — дощові калюжі,
В них не знайти ні глибини, ні дна.
До них приходять рідко і байдуже,
Бо в них вода стояла і брудна.
Та інколи трапляється в дорозі
Безжальний і тривалий довгий шлях:
Криниця не стрічається в тривозі,
Й калюжі висихають по полях.
А спрага тисне, сушить до безсилля,
І світ стає холодним і чужим —
Тоді й болото, темне та похиле,
Стає на мить спасінням дорогим.
08.03.2026
Додав: Maksymovych (Вчора )
| Автор: © Микола Максимович
Розміщено на сторінці : Філософам
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 8 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Горіти пройдисвітам і душогубам у пеклі. І якомога скоріше.
leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.