А що вірші, навіщо їх писати
А що вірші, навіщо їх писати,
Навіщо час стирать на манівці,
Коли весь світ в руках треба тримати,
А я пишу невдалії вірші…
Навіщо рими й сенси недоречні,
І кожне слово — наче не своє,
Немов шукаю істини одвічні,
Та тільки тінь в долонях постає.
Сміються дні, плетуть буденні справи,
Ведуть у світ, де гомін, зиск і рух,
Де успіх міряють пихатими словами,
А не рядками, що не ловить слух.
Та щось тримає — тихеє і вперте,
Якась струна, що тягнеться крізь час,
І навіть в слові втомленім й затертім
Живе той світ, що не вмістився в нас.
22.03.2026
Додав: Maksymovych (22.03.2026)
| Автор: © Микола Максимович
Розміщено на сторінці : Філософам , Петришин Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1318 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за чудовий оптимістичний вірш. Бажаю творчих успіхів, добра, МИРУ! :hands: