Живуть (хоч і не довго) дураки Що вірять в красоту і справедливість Глумляться з дураків не дураки Їх доброта вважають – боязливість. Не бачать вигоду - оце так дураки Немеркантильні – певно ж ідіоти Не вміють кумуватись – селюки Слинява слабкість їхні ті чесноти. Куди не глянь – кругом не дураки Зароблять гроші, славу і посаду Доцільні кроки, підлості стрибки Залишать дураків усіх позаду. І вчитимуть ледащих неборак Мов і вони лукаві - та ж невдатні А я пишу – Хай славиться дурак! Бо дураки до підлості не здатні.
Вразили. За назвою думав буде вірш-усмішка, щось "простеньке", без навантаження на мозок, а на справді це дійсно філософський твір. Та головне - це висновок, який Ви помітили і виклали у останньому рядку. Так. Простячки, дураки, як їх ще називають до підлості не здатні...
Не знаю наскільки вдалося її розкрити, але тема ця мені не то що близька, мене просто таки колесували "цією темою" Звичайно, що людям з більш благополучним життям, або юного віку - цей вірш буде незрозуміло дурацьким і все.
"...людям з більш благополучним життям, або юного віку - цей вірш буде незрозуміло дурацьким і все..."
У цьому плані благополучних нема, кожен рано чи пізно натикається своєю простотою чи наївністю(притаманною ще з дитинства) на чужу грубість і тоді сам підхоплює це... а там як вийде, або бореться з цією хворобою, або сам стає її збудником... бу!
Вірш буде зрозумілий всім, окрім остаточно зачерствілих людей.
Назва, вашого вірша, визвала у мене посмішку, але коли я його перечитала, то уява моя нарисувала такий своєрідний "кафтан", якого можна примірити до нас всіх. Здорово!
Хоч і схожості практично не має, але читаючи твір пригадався вірш "Журавлик" з кінофільму "Доживем до понедельника":
Это не вранье, не небылицы. Видели другие видел я, Как в ручную глупую синицу Превратить пытались в журавля. Чтоб ему не видеть синей дали И не отрываться от земли, Грубо журавля окольцевали И в журнал отметку занесли. Спрятали в шкафу, связали крылья Белой птице счастья моего, Чтоб она дышала теплой пылью И не замечала ничего. Но недаром птица в небе крепла. Дураки остались в дураках. Сломанная клетка, кучка пепла. А журавлик снова в облаках.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Звичайно, що людям з більш благополучним життям, або юного віку - цей вірш буде незрозуміло дурацьким і все.
