Уже холоне вечір
літній,
Як жар останній
у золі.
Немов ромашки, в
небі квітнуть
Великі зорі та
малі.
Тремтять ледь
чутно полохливі
Під вітром
стебла і листки,
А хтось хмільний
речитативом
Співає хрипко
залюбки.
Проте стихає
гомін міста
І спокій
близиться чимдуж
В цей час у
сутінках імлистих
До наболілих
наших душ.
25.06.12
|