За альтанкою, в рядок, Заяснилась лінія… Там, де синім цвів льонок, Розпустилась лілія. Мов царівна між кущів Підняла голівоньки, Цвіт троянди запашів Від краси сусідоньки. До сьогодні, лиш вона Красотою бавилась, А тепер уже сповна Лілія всіх звабила. Всі, хто тільки прилітав Чи торкався пальчиком, Хто в садочок завітав Чи світився зайчиком, Всіх манила пелюстком Білосніжна лілія, Особливо вечірком, Як пахка феєрія…
Чудово описали Ви красу лілії ! "А у нас на озере лилии цветут, А мою любимую Лилей зовут..."Пісня була колись така, але там йшлося про водяні лілії.Ваш вірш приніс мені спогади про Юність.
Рада, що читаєте. Дякую за репутацію і чудову картинку!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
