… Догорає багряним заходом
Низького неба темний,
Скуйовджений вітрами,
Омитий колючими дощами,
Крайній день осені…
… А вже завтра, на світанні,
Крізь всі фронти непогоди,
Проб*ється чистий і свіжий
Зимовий, морозний день.
Вичистить небо від чорної,
Дощової і непривітної пелени.
Зажене за обрій баламутний вітер і
Втомлено ляже пухнастим снігом
На безкрайні степи України…
Відгоріла природа згарищем, На деревах листя відшуміли. Для них стала земля пристанищем, Білим пухом летять заметілі. Тишиною лягає білою, Сніг кохання пухкий, невагомий. Перший раз і поки не сміливий, Але чомусь до болі знайомий.
осіння туга налягла , хоч на дворі зима , а хочеться весни у ніжності трави , і лагідності літа трішки у душі .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
