Ну, перун. Усі знають: давньословʼянський бог грому, блискавки, бурі, неба.
А- звідки те слово? Є відомим у балтів, як Перкунас. Знаємо прокляття українське: "щоб тебе перуном/нами побило!"- не дай, Боже!
А, у санскриті, прамові індо-європейців, "перу" має багато значень: "сонце, вогонь, той, що приносить чи доставляє"- це, певне, найдостойніші значення цього звукусполучeння, але є й інші: "спраглий, той, що розбухає, насіння, нащадок, той, що пʼє, той, що переносить крізь" . Недаремно, міфологічні уламки, що до нас дійшли в усних оповідях, вживали ці слова, коли говорили про Перуна: "нащадки Перуна, Перунові стріли..." А, ще слово "Перун" - співзвучне із словом "перо" , як "пірʼя сокола". Доречі, сокіл був символом Перуна, як орел- символом Юпітера чи Зевса. У польській мові, слово "пйорун" - це блискавка.
Звернімося й до латини. В латині, "перкуррере"- це "пробігати через, промайнути через", "пеpкуссус"- "той, що бʼє/вдаряє"; "перкуціо" - "сильно вдаряти, вбивати"; "перуро"- "спалювати, спепеляти, ошпарювати, обпікати".
Все збігається за співзвучністю слів.
Перун- той, що пере` блискавицями та громами.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас