Пн, 18.11.2024, 07:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3387]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про дитинство
 

Спогад з дитинства

Заплющу очі й бачу, наче вчора -
Хлопчина в довгому плащі,
Рибальські чоботи підвернуті на скору,
Торбина й довга вудка у руці.
 
А поруч чимчикує Міха -
Це мій найкращий в світі друг.
Для нього теж найбільша втіха
Вода, болото, ліс та луг.
 
Скоріш туди, за крайні хати,
За горб Матвіїв, далі вниз,
Де нас чекає, наче мати,
Старий, густий вільховий ліс.
 
А там за лісом, як за плотом,
Є місце, прозване “Дубки”.
Чарівне місце посеред болота,
Хто сам не бачив, скаже, що казки.
 
Тут навесні конвалії цвітуть,
Які побачиш, може у ві сні,
Опеньки восени такі ростуть,
Мабуть, найбільші на землі!
 
Як тільки жолуді посиплються додолу,
З дубів, що тут стоять, мов чаклуни,
Сюди приходять, як додому,
Ні хто не знає звідки, кабани.
 
Ось лося слід, он там косулі,
А трави аж до пояса ростуть.
Як по замовленню кують зозулі,
Не підрахуєш, довго. Треба в путь.
 
Ще  сонце прокидатися не хоче,
Щоб розігнати хмари комарів,
Які лютують, лізуть в очі,
Але не дуже допікають, ми – свої.
 
Все далі стежкою, між верболозом,
Бродками й суходолом по стерні,
Для нас супутники лишилися в дорозі -
Туман, роса і тиша навкруги.
 
Та ось і озеро. Березове. Не знаю
Хто таку назву йому дав,
Для справжнього рибалки, пам`ятаю,
Я б місця кращого і не бажав.
 
Врізається в зелене море лугу
Чорною смугою, а в берегах, і тут і там,
За жовтим очеретом, як за другом,
Відгородилось від зелених трав.
 
Такої риби більше не ловив.
Карась. Чи, може, тут така вода?
На колір жовтий, бронзовий відлив,
Ще й круглий, як сковорода.
 
Вже сонце припікає плечі,
Скінчилися в бляшанці черв`яки,
Складаємо нехитрі речі,
Гайда до баби в Позняки!
 
Вже іншим шляхом, напростець,
У свої мандри подамося,
Шепоче щось на вухо вітерець,
Розчісує скуйовджене волосся.
 
Минаємо нову кошару,
Де гедзі злющі, мов вовки,
Цей як прчепиться та вшпарить,
Начухаєш на тілі шипаки.
 
Ліворуч озеро лишилося. Це Біле.
За себе назва каже тут сама.
Не озеро, а море наче ціле,
Вода прозора й чиста, як сльоза.
 
Нарешті. Звідси не далеко.
Якийсь он дядько сіно косить,
Позаду нього йде лелека,
Щось підбирає довгим носом.
 
Знайомий ряд старих осокорів,
Розсохлий човен під парканом,
За ними невеликий двір.
Рипнули двері, вийшов хтось на ганок.
 
 
Старенькі бачити нас раді.
Тупцює по подвір`ю дід,
Бабуся порається в хаті,
Ось на столі готовий вже обід.
 
Заплющу очі й бачу, наче вчора,
Той пісний борщ гарячий із печі,
Ту карасів в сметані гору,
Смачнішого не їв в житті!
 
Надвечір. Час непомітно плине.
Пора в зворотній путь. Додому
Повернеться вже поночі хлопчина
Геть стомлений, та то щаслива втома.

Додав: dubsp (29.01.2016) | Автор: © Сергій Дуб
 
Розміщено на сторінці: Вірші про дитинство

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2253 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
0
1 Asedo1949 • 16:47, 29.01.2016 [Лінк на твір]
Ви мене полонили своїми дитячими спогадами, де я мандрувала разом з Вами... Дуже гарно, емоційно, але часом збивається ритм, а все тому, що гуляє розмір(рахуйте склади).
avatar
0
2 dubsp • 18:41, 29.01.2016 [Лінк на твір]
Дякую. Писав, як думалось, міняти нічого не хочеться і рахувати надалі не буду. В одному із коментарів до моїх віршів, Ви написали, що ми тут всі вчимося і це правда. На мою думку, цікавість творів є у виразах самих авторів, в цьому їх неповторність. Якщо всі все будуть робити правильно, поезія стане не цікавою, рівненькою і нудною, як в школі. Можна тоді просто відкрити Шевченка чи Франка і насолоджуватись.
avatar
0
4 Asedo1949 • 21:33, 29.01.2016 [Лінк на твір]
Переконувати Вас я не стану, тільки скажу таке:- Світ живе по законах Божих, держава теж хоче правильних законів, за які ми тепер боремось, інститути, школи, навіть садочки - мають свій устав(закон). В літературі, особливо в поезії - теж свої закони(правила)А тепер уявіть собі, що всі ці інституції живуть і працюють, як кому захочеться, бо так цікавіше... Відкрию Вам секрет, що придержуючись всіх правил, автор може бути цікавим і самобутнім.
avatar
0
5 dubsp • 15:05, 31.01.2016 [Лінк на твір]
Згоден з Вами, пані Катерино, про правила! Але ж я пишу по правилах і не їду по зустрічній смузі. Ви самі добре знаєте, що вірш - це думка в голові і серці поета. Як думка лягає на папір, так воно і пишеться. Потім багаторазово перечитується, виправляється, відшліфовується. Тільки я помітив таку річ, якщо доводити твір до ідеалу правил правопису і рифмування, він стає сухішим і не схожим на те, що я замислив спочатку. Наші видатні поети теж робили з словом такі виверти, що ледь і бзагнув би, що так можна, а зараз ми ними зачитуємосся.
avatar
0
3 Лілія • 20:49, 29.01.2016 [Лінк на твір]
КЛАСНО... ТАКА РІЗНОМАНІТНІСТЬ БАРВИСТИХ СПОГАДІВ. СПОДОБАЛОСЬ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz