Наш Котик збирався іти на
гостину, Наш Котик ретельно вмивавсь біля тину, Дивився у люстро калюжки з
годину, Пригладжував білу свою кожушину. Та Мишку побачив - про все
він забув! Пом"яв кожушину, люстерко згойднув...
Дякую, Наталцю! ... так, для щастя і нам, як подумати, - справді мало треба (але важливого: щоб любить і любили, щоб був необхідний мінімум для життя, щоб не хворіти...:))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
