Наш Котик збирався іти на
гостину, Наш Котик ретельно вмивавсь біля тину, Дивився у люстро калюжки з
годину, Пригладжував білу свою кожушину. Та Мишку побачив - про все
він забув! Пом"яв кожушину, люстерко згойднув...
Дякую, Наталцю! ... так, для щастя і нам, як подумати, - справді мало треба (але важливого: щоб любить і любили, щоб був необхідний мінімум для життя, щоб не хворіти...:))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
