Сб, 23.11.2024, 16:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Стриптиз на грядках (Із циклу "Різдвяні ворожіння")

  Баба Ніна звикла проводити Різдвяний вечір без чоловіка, знала, що усі роки їх спільного життя дід  цієї ночі ходив на полювання. Та вона ніколи не залишалася одна у таке свято - до неї приносила вечерю хрещениця Марічка Грабиха разом із чоловіком та діточками. А вже під ранок і мисливець додому повертався.

  Але цього року усе було по-іншому, бо дід восени помер і Марічка стала для баби Ніни дочкою, вона ніколи не залишала стареньку саму. Ось і цього Різдвяного вечора, зібравшись усією сім'єю за святковим столом, про що б не говорили, та завжди згадували діда Микошку, його жарти, але в усміхнених очах хрещеної була журба...

  

 Микошкина бабця мала одне бажання – покинути цей світ тільки після того, як  онучок одружиться. А він завжди казав:

-    Одружуся, коли знайду дівку гарну, розумну і працьовиту.

-    Тоді мені прийдеться або вічно жити, або тобі, Микошко, три рази одружуватися. Де ж ти таку знайдеш?

  А знайшов таки, підростала у сусідів донька. Не даремно люди кажуть: «Кохання не запобіжиш зрання, а судженого конем не об’їдеш». Микошка одружився з Ніною - дівкою гарною, розумною і працьовитою. Хазяйнували вони на славу, молода невістка ще й стареньку доглянула , а та її багатьом життєвим примудростям навчила.

  За всі ці роки город у Ніни з Микошкою був найкращим у селі – усе доглянуте: рівненькі та чистенькі рядочки грядок, а урожай – неначе відбірний. Як це їм удавалося? «Роботящі руки гори вернуть» - казали хазяйновиті Бондаренки. А насправді секрет був таким: підіймалися вони разом із півнями і носили воду з криниці у великі дерев'яні бочки, що біля городу стояли. Звичайно, був у них і кран у дворі, та баба Ніна усе життя тільки криничною цілющою водою город поливала. За день водичка нагрівалася і городина «пила» її із задоволенням. У літню спеку не можна поливати рослинки холодною водою, ображаються вони, схиляють свої голівоньки і ростуть повільно. Поливала їх баба Ніна, та співала:

«Поливала буряки,

 Та й зламала гичку,

 А за це мені колгосп

 Подарив теличку»...

 Насправді, у пісні були такі слова: « Я сапала буряки, та й зламала гичку...», та баба Ніна любила усе робити на свій лад, навіть співати.

  Одного разу прийшла Марічка та й каже:

- Здається мені, бабо Ніно, що ви щось знаєте. Розсаду ми разом купували, та ви вже тиждень червоненькі помідорки у борщ кидаєте, а у мене вони ще зовсім зелені.

- Гарна ти молодиця,- вмішався дід Микошка у жіночу розмову,- тому розкажу тобі, чому у нас такі овочі родять: як тільки стемніє, моя стара іде на город і там стриптиз показує. Потанцює по грядках, а я на ранок іду помідори збирати.

- Що ти таке верзеш, і не соромно тобі? Та що тебе слухати – рот не город, не загородиш,- сердиться дружина.

  Посміялися разом, та й забули...

  Наступного ранку Марічка знову прийшла:

- Обдурили ви мене, діду! Вчора, як тільки діти поснули, прийшов мій Сашко напідпитку, та й давай сваритися. А я, щоб діти не прокинулися, хутчій із хати. А куди іти? Вас згадала, та й пішла на город стриптиз показувати. Щоб побачив хто, сказав би що здуріла Грабиха. Повернулася у хату - тиша, тільки чоловік хропить на дивані. Сьогодні вранці знову на город, а мої помідори як були зеленими, так і залишилися.
  Сміється дід Микошка та тільки вуса підкручує:

- Марієчко, донечко, - каже дід, - то у моєї старої помідори від тих танців червоніють, а ти бери відро та йди огірки збирай. От-такі повиростали!

 

 Згадали діда, посміялися, заспокоїлася баба Ніна, та тільки й прислухалася, чи не постукає у вікно той, що на полювання ходив? Тяжко, ох і тяжко їй звикнути до такої втрати.



Додав: shetamara (07.09.2008) | Автор: © Шевченко Тамара
 
Розміщено на сторінці: Проза, Поезія Шевченко Тамари

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3056 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
1 irma • 17:35, 07.09.2008 [Лінк на твір]
hands Отримала задоволення, прочитавши Ваше народне оповідання. Тут і сумне, і радісне, і повчальне... А ще все дихає теплом і добротою. Тільки "5"!!! up
avatar
2 shetamara • 17:41, 07.09.2008 [Лінк на твір]
Дякую, Ірмо!
Якщо є зауваження - пишіть.
avatar
3 lyubyk • 00:14, 08.09.2008 [Лінк на твір]
Цe дoбрe,щo ви сeбe прoбyєтe y прoзi.Гaрнo y вaс вoнa виxoдить,тyт тaкий кaлoрит "yкрaїнськoгo",щo мoжнa пoчинaти знiмaти мaлeнькi тeлe-нoвeли,якиx тaк брaкyє y кiнo.Гaрнa мoвa,живa.Koжний дiaлoг пeрсoнaжy-iндивiдyaльний,тoмy i виxoдить твiр прaвдивим,читaється лeгкo i сприймaється лeгкo!Успixy Taмaрo!
avatar
4 Sofi • 09:18, 08.09.2008 [Лінк на твір]
Дуже гарно, дуже!!! hands hands hands
avatar
Мені дуже сподобалося! Браво!!! hands hands
Відтоді, як ви почали публікувати свої оповідання - я щоразу з нетерпінням чекаю продовження!
avatar
6 shetamara • 00:58, 12.09.2008 [Лінк на твір]
Дякую усім за коментарі. shy
Не знаю, чи скоро буде продовження... Чекатиму натхнення. yes
avatar
0
7 spydut • 09:41, 07.08.2021 [Лінк на твір]
цікавеньке з традицій


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz