Коментувати також можна з та

Чт, 28.03.2024, 15:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1213]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4417]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Добре серце


 Добре серце

На світлому передвечірньому небі, прямо над обрієм, загорілась яскрава зірка – Венера. Про цю зірку вона знала від свого батька, який дуже захоплювався астрономією. 
 
На вокзалі було зовсім порожньо. Дуже швидко починало сутеніти. І треба ж було тому злощасному автобусу вийти з ладу. Бігла до вокзалу щосили, та все одно не встигла. Побачила тільки «хвіст» потягу. 
 
Настя останній рік навчалася в Чугуївській районній дитячій художній школі імені І. Ю. Рєпіна. Додому їздила потягом. Якщо дозволяла погода, ходила пішки (а це 7-8 км). Іноді вона йшла до річки і просила знайомих хлопців переправити її на другу сторону. Можна було б піти до залізничного мосту і попросити у вартового дозволу перебігти через міст. Але ні на один з цих варіантів сьогодні наважитись не змогла, бо починало дуже швидко темніти. 
 
Дівчина розгублено стояла на пероні, не знаючи, що робити. На станції – нікого, за вийнятком чергового, та й той зник у приміщенні. З буфету вийшов якийсь чолов’яга, явно на підпитку. Стало моторошно. 
 
У житлових будинках, розміщених по схилу позаду вокзалу, один за одним засвітилися вікна. Темрява дуже швидко огортала все навколо. Високо в небі вималювався ріжок молодого місяця. Вже погано було видно предмети – вони перетворилися на темні силуети. На привокзальній площі увімкнули ліхтарі. Стало трохи веселіше. Але все одно, тіло її було, наче згорнута пружина, готове до будь-якої небезпеки. 
 
Від несподіваних звуків вона здригалася і полохливо озиралася навколо. 
Загорівся голубий вогник, який був сигналом для машиністів, що шлях відкритий. Дійсно, хвилин через пятнадцять до станції підійшов якийсь потяг. Настя зрозуміла, що це потяг далекого прямування. На вагонах висіли таблички «Харків-Іркутськ». В голові блискавкою промайнула думка, та вона тут же відкинула її, як безглуздість. Такі потяги на її станції не зупинялися. То ж нічого було й думати, щоб доїхати ним додому. 
 
Та все ж внутрішній голос їй підказав: 
- Іди! Спитай! А, може! 
І вона підбігла до найближчого вагону, запитала у провідників, чи не змогли б вони перевезти її через міст. Вони поцікавилися, що з нею трапилося. Почувши все, порадили звернутися до машиніста потягу. 
 
- Тільки швиденько біжи, а то через три хвилини ми від’їжджаємо. 
Притиснувши сумку до грудей, вона чимдуж побігла до «голови» потягу. З вікна визирнуло симпатичне обличчя юнака, мабуть, помічника машиніста. Вона, важко дихаючи, пояснила, що їй треба. 
 
Відчинилися двері, в яких з’явився машиніст, роками, як її батько. Він уважно вислухав та й каже: 
- Загалом ми не маємо права цього робити. Та куди тебе діти. Не ночувати ж тобі на вокзалі. Батьки хвилюються. Треба виручати. Он яка ніч уже надворі. Біжи до провідниць, нехай посадять тебе у вагон. Коли під’їдемо, я загальмую потяг і на хвильку зупиню. А ти швиденько вистрибуй. Зрозуміла? 
 
Ой, ле-ле! Безмежно щаслива, стрілою полетіла вона до провідниць, які, до речі, хвилювалися за дівчину: 
- Ну що, взяв? 
- Взяв! Взяв! 
Вона швиденько піднялася сходами в тамбур, не вірячи своїй удачі. 
 
Засвистів свисток, стукнулися один об одного буфери, потяг сердито засопів і поволі рушив з місця. 
Насті здавалося, що це казка зі щасливим кінцем. Серце ладне було вискочити з грудей, душа її співала! Кому сказати – не повірять. Скажуть, що так не буває! 
Ось і міст, а за ним – рукою подати – її селище. Вона вже бачила освітлену електричним світлом рідну вулицю. 
Потяг загальмував і зупинився. Настя з радістю зіскочила зі сходинок, не вірячи, що вона вдома. 
- Дякую! Дякую Вам! – бігла вона за потягом і кричала машиністу слова подяки. Було видно силует чоловіка, який махав їй у відповідь рукою. 
 
На все життя вона запам’ятала обличчя цієї доброї, зовсім чужої для неї людини, яка прийшла їй на допомогу в скрутний для неї час. Машиніст порушив правила? Так! Але інакше зробити він просто не зміг, бо у нього було добре серце. 
 
18. 08. 2014 рік 
Фото з інтернету

Додав: kraynyuk46 (03.11.2016) | Автор: © Крайнюк Надія
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2229 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
0
1 Asedo1949 • 17:13, 03.11.2016 [Лінк на твір]
Дуже гарно написано. Правило дійсно було порушене, але від цього нікому не стало гірше, а навпаки, серце молодої дівчини запам'ятало, що є на світі добро і люди, які вміють його робити. 55555
avatar
0
2 kraynyuk46 • 20:14, 03.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, п. Катерино, за теплий коментар і високу оцінку. sm1 roze Хай щастить!
avatar
0
3 karas • 20:39, 03.11.2016 [Лінк на твір]
up hands 55555
avatar
0
5 kraynyuk46 • 22:23, 03.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, п. Українець за високу оцінку! smiles Бажаю Вам добра і щастя!  roze З повагою!
avatar
0
4 suziria • 22:00, 03.11.2016 [Лінк на твір]
s-7
avatar
0
6 kraynyuk46 • 22:24, 03.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую!  table-2 sm1
avatar
0
7 ruhlyvy • 23:44, 03.11.2016 [Лінк на твір]
Дуже добре пам'ятаю, Надя, це оповідання! Ти зворушливо і щиро виписала ситуацію. В цьому житті багато добросердечних людей, хоча і мерзоти теж вистачає... 
avatar
0
8 kraynyuk46 • 07:32, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую тобі за високу оцінку твору. sm1 Бажаю щастя і добра!  roze
avatar
0
9 Мурашка • 11:56, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Світ не без добрих ЛЮДЕЙ! Чудове оповідання. 55555
avatar
0
10 kraynyuk46 • 19:24, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, п. Галино! s-7 Хай і на Вашому шляху зустрічаються тільки добрі люди. Хай щастить!
avatar
0
11 iv-ann • 20:09, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Жаль ... що добре серце все більше дефіцит ! hands
avatar
0
12 kraynyuk46 • 21:00, 04.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую за коментар! smiles s-16 Ваша правда. Але такі люди є. Просто нам частіше трапляються гнилі люди, хами.
***Хай на Вашому шляху зустрічаються тільки добрі люди! Хай Вам щастить в усьо
му!
avatar
0
13 0997030561 • 20:11, 08.12.2016 [Лінк на твір]
Дуже гарне творіння получилось у Вас,п.Надія.І все ж таки на цьому світі є ще багато добрих людей.Дякую за прекрасне.
avatar
0
14 kraynyuk46 • 16:37, 18.12.2016 [Лінк на твір]
Щиро дякую, п. Володимире, за коментар. Мені приємно, що Вам сподобся мій твір. Хай Вам зустрічаються лише добрі, чуйні люди! Хай щастить!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz