Я не думав писати про цю подію, але один із моїх колег по сайту «Анумо знову віршувати!» сказав, що йому сподобалися мої попередні оповідки і хотів би прочитати ще щось.
Трапилося це вже у цьому 2016 році, вночі, 04 липня, коли я жив на дачі. Допізна дивився олімпійські змагання в Ріо-де-Жанейро, стомився сидіти і ліг дивитися лежачи на ліжку. За звичай, як у місті так і на дачі, я сплю головою на Схід. На дачі в такому положенні екран телевізора закривається столом і тому, щоб дивитися телепередачу лежачи, я повернувся на 180 градусів. Тепер стіл був уже в ногах і не заважав.
По закінченню телепередачі, вже пізно вночі, мені було ліньки вставати і лягати у звичне положення. Вимкнув пультом телевізор, натягнув одіяло та й так і заснув.
Проснувся, вірніше – очунявся біля четвертої години від болю в голові і ногах, лежачи на підлозі. Піднявся, увімкнув світло і – о, жах! –
Ноги мої закривавлені, а на підлозі, біля ніжки стола, калюжа крові. Десь зі склянку витекло. Промив ранки на ногах, обробив, перев’язав матеріалом із дачної аптечки і став думати, що ж це таке трапилось.
Дачний будиночок у мене невеличкий, дерев’яний, однокімнатний під стандартні меблі не годиться. І будинок, і меблі я змайстрував власноруч. Ліжко високе, бо я люблю щоб, сидячи, ноги вільно звисали. Стіл із прямими квадратними (не точено-круглими) ніжками, ослінчик низький, щоб було зручно, сидячи, обривати ягоди на кущах смородини.
Ото ж вночі, у сні чи напівсні, перевертаючись на інший бік і рефлекторно знаючи, що з однієї сторони в мене стіна, а з іншої - стіл, я необачно повернувся і впав. Падаючи, вдарився головою об ослінчик і знепритомнів. Ноги ж, падаючи, порізалися об гострий край ніжки стола. Скільки тривав мій непритомний стан – невідомо але за цей час встигла натекти калюжа крові з розрізаних голінок ніг. Понад місяць загоювалися ранки на голінках (цукровий діабет).
Який висновок із цієї події? Коли майструєте меблі із квадратними (в розрізі) ніжками, то обов’язково робіть фаски на ребрах паралелепіпеда, бо навіть дерево з гострим кутом може розрізати тіло. Не лінуйтеся лягати спати у звичному для вас положенні. Так-таки-так.
Коли мені було дев'ять років, наша сім'я перейшла жити в новий будинок. Там була справжня російська піч з лежанкою. На цій печі я дуже любила читати книжки. Та й часто спала там. Ноги мої завжди були біля виходу з лежанки. А одного разу я заснула не так, як завжди, а головою до виходу. Вночі проснулася, і намагаючись злізти з печі, наткнулась на стіну. Адже ж вона повинна бути в протилежній стороні. Я вся облилася холодним потом. Мені здалося, що мене замурували. Я закричала. Яким було моє здивування, коли я побачила за спиною світло і свого батька, який стурбовано запитав, що трапилось. Ось така історія. Так що все вірно. Лягати треба завжди в одному положенні.
Дякую за коментар, пані Надіє, мені знайома описана Вами ситуація. В дитинстві я теж спав на печі і не раз "блукав": куда не протягнеш руку - кругом стіна. Успіхів Вам!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
