Плутарх. [Знання - молодим і літнім]

Плутарх.

[Знання - молодим і літнім]

Мислитель і ерудит. Навчався в Афінах у платоніка Амонія. Політична діяльність часто вимагала від нього поїздки до Риму.

Був знаний в імперському дворі. Був верховним маґістратом у Херонеї, жрецем храму Дельфі ( від 95 р. до кінця життя).

Твори: 1. моральні твори; 2. Паралельні біографії.

Моральні твори - діалоги і полеміки.

П. представляв приклад грецької культури своєї епохи. Філософія П-а - типічна культура ери пізнього еліно-римського періоду: вплив арістотелізму, нео-піфаґоризму, скептицизму. П. відкидав епікуризм, стоїцизм і східні реліґійні містерії.

Душа має 3 аспекти. П. висуває канон поведінки у домінантних пристрастях, що контролюються розумом. З цього походить духовний спокій (евфомія), що піднімається до найвищої чесно`ти. Той же принцип має бути керівним і в політиці- у мистецтві заспокоювати натовпи і зберігати мир. Він вимагав проведення політики миру.

"Паралельні Життєписи" - аналогії та відмінності славетних грецьких та римських особистостей. Це- історія Греції та Риму через вивчення особистостей. Він проаналізував 22 пари особистостей, грецьких і римських (Тезей і Ромул, Лікурґій і Нумій, і т.д.)- два світи, дві культури, дві цивілізації, інтеґровані в Римській Імперії. Був знаменитий у свій час, поза Римською Імперією, в епоху Середього Періоду Візантії. Гуманізм за П. - свідчення традиції античної реліґійної філософії, керівництво громадськкого життя і чеснот. Твори П-а- етика честі і великодушності.

Цитати:

*Розум - не посудина, що слід наповнити, а- вогонь, який слід запалити.

*Мені не потрібен друг, що змінюється, коли змінююсь я, і, що киває головою, коли я киваю; моя тінь це робить краще.

*Дисбаланс між багатими і бідними - найстарше і найфатальніше захворювання усіх республік.

*Знай, як слухати, і ти матимеш зиск навіть від тих, хто говорить погане.

*Знайти ґанш- легко; зробити щось краще може бути важко.

*Коли Олександр побачив широчінь своїх володінь, він ридав, бо більше не було світів для завоювання.

*Бідні йдуть на війну, щоб боротися і вмирати задля насолоди, багатств і надмірності інших.

*Ані не осуджуй, ані не хвали самого себе.

*Скрута- єдина вага, щоб зважити друзів.

*Ціле життя - лише хвиля часу. Нашим обов`язком, отже, є користатися ним правильно, а не зловживати ним.

*Характер- це просто довготривала звичка.

*Не розповідай про своє щастя тому, хто менш щасливий, ніж ти.

*З усіх порушень у душі, заздрість - єдине, про яке ніхто ніколи не зізнається.

*Книги- насолода самому мозкові костей. Вони до нас промовляють, тадяться з нами і приєднуються до нас у живучій та насиченій інтимності.

*Не знати про життя найславетніших людей давності- це продовжувати знаходитися у дитинстві усі наші дні.

*Звичайно, бажано бути високого походження, але слава та належить нашим предкам.

*Мовчання у відповідну пору- це мудрість, і воно краще, ніж будь-яке говоріння.

*Спартанці не запитують, скільки ворогів, а де вони є.

*Частиною хорошої людини є звершення великих та шляхетвих вчинків, хоча вона при цьому ризикує усім.

*З того, що певний витвір мистецтва зачаровує нас, зовсім не випливає те, що і його творець заслуговує нашого захоплення.

*Музика, щоб створити гармонію, мусить мати досвід у дишармонії.

*Малярство- мовчазна поезія.

*Відвага знаходиться посередині боягуства і поривчастості, перше з них- недостаток відваги, а друге- її надмір.

*У словах бачиться стан розуму і характер, і настрій мовця.

Переклад та редагування з італійської та англійської-

Івана Петришина