13 лютого 1638 р.- єпископ Ян Задзік: заснування парафіяльної школи, церква в Поврозьніку- визначення дидактичного завдання школи.
1575- школа в Міліку: о. професор Болеслав Кумор
пізніше-школи в Крульовій Рускій і в Брунарах.
1720- єпископські візитації в греко-католицьких парафіях: парафіяльні школи.
ХVІІ ст.- парафіяльні школи - розповюджене явище.
20 листопада 1647 р.- єпископ Пьотр Ґембіцкі: "давати ... дітей з обидвох містечок і навколишніх сілдо науки для вправляння в науках вірування і вервиці як при католицьких, так і при *руських церквах".
ХVІІІ ст.- візитації руських парафіяльних шкіл мушиньського деканату.
1772 р. - густа сітка церковного шкільництва в Сондечизні.
1643-1849- Подолінецька Колегіум і Гімназія Уніатів:навчання уніатів-лемків-навчалися діти заможніх, духівництва і дяків. навчалося 1900 католиків грецького обряду.
- вивчалася *руська мова щоденного спілкування, польське письмо; дітей мали навчати в польській і руській науці- читання і писання на тих мовах- надмірне навчання релігії; великих знань не мали; висока мораль і господарність;
ГАЛИЧИНА.
1805-1815- політичний шкільний указ в Австрії, що вимагав перехід шкільництва до духовенства.
Види шкіл:
1. нормальні/головні - підготовчий клас+ 3 основні класи (міські школи) - основне завдання - вивчення німецької мови;
2. тривіальні (в містах і селах) - навчання читання і писання, рахунки і наука релігії: навчання - польською, *руською і німецькою мовами;
3. парафіальні школи (найчисельніші) - навчання основ письма, читання, рахунків і релігії (польською, *руською і німецькою мовами) :вчителі- дяки чи органісти;
1866 р.- в Перемишлянській Греко-Католицькій дієцезії було 360 народних шкіл.
1869 р.- Рада Австрійської Держави видала указ про народні школи- впровадження навчання народною мовою.
зобовʼязані були ходити діти від 6-ти до 12-ти років. Ухилення від обовʼязку каралося. У 1883-84 роках, до школи ходило 91,3% записаних учнів.
Лемківщина входила до 4 округів.
В окрузі Новий Сонч, було 43 народні школи з польською мовою викладання і 13 шкіл з *руською мовою викладання; в окрузі Горлиці- 37 шкіл- з польською мовою і 17- з *руською; в окрузі Ясло- 66-з польською і 10- з *руською; в окрузі Санок- 57 - з польською, 17- з *руською, і 17- з руською і польською.
На Лемківщині було коло 60 народних шкіл.
Реформа не дозволяла займатися одночасно дияконством і вчительством.
Колишні школи дяків-вчителів в Перемишлі і Львові стали школами дяків. Вчителі готувалися в учительських семінаріях і на педагогічних курсах.
1775 - запроваджено в усій Австрії 6-ти класові гімназії з 2-річним філософським ліцеєм.
Замість латини запровадили німецьку мову.
1848 р. - філософські ліцеї були скасовані, їх зʼєднали з гімназіями. Гімназії стали семирічними і класичними. Закінчення гімназії - екзамен зрілості.
з 1867 - обовʼязковою була в гімназіях польська мова, з деякими винятками.
релігія викладалася мовою визнання учнів.
завдання гімназій- релігійне і моральне виховання учнів.
до 1848 р. було три гімназії- в Перемишлі, Рясові і Новім Сончу.
1867р. - зʼявилися гімназії в Ясні, Саноку, Яpославлі, Косні, Голицях і в Новому Сончі.
в Сондецькій гімназії було 23 русини.
В Галицькім окрузі в гімназії навчалося 40-50 лемків.
Лемки для здобуття освіти їхали і у Мадярську Русь, до Подолинця, Пряшева, Бардейова, Кошиць, Ужгорода.
1839-1840-в пряшівсьій гімназії було 64 галицьких католиків, в бардейовській гімназії -52.
були школи для підготовки вчителів наpодних шкіл.
Такі семінарії знаходилися в Старім Сончу, Новім Сончу, Кросні, Ярославлі, Ряшеві і Перемишлі.
В 60-их роках ХІХ ст. почали зʼявлятися бурси для *руської молоді, що фінансувалися різними організаціями, асоціаціями і окремими особами. Стало більше студентів селянського походження.
1908 р.- Горлицька Руська Бурса- мала будинок, сад, кілька гектарів землі. Мала вчителя руської мови, історії Руси і співу.
1909 р.- у бурсі мешкало 39 хлопців -лемків.
Бурса була закpита підчас І Світової Війни.
1931р.-знову відкрито буpсу для лемківських хлопців.
1936- в бурсі мешкало 43 вихованці з 2-ома настоятелями.
Була бібліотека, спортивний майданчик. Фінансово допомагали лемки з США.
ІІ Світова Війна припинила діяльність "Руської Бурси". Будиноок зайняли німці. Пізніше його віддали для навчaння українців.
(1991р.- нова сторінка діяльності Руської Бурси.)
Бурса була підготовкою до духовних семінаріїв або - до університетів чи політехнічних або агрономічних шкіл (Львів, Краків, Відень).
"Барбареум"- Центральна Греко-католицька Духовна Семінарія, де здобували докторати.
З Семінарії вийшли 2 галицькі метpополити- Юзеф і Сильвестер (кардинал) Сембратовичі, єпископи Тома Полянський, Юліан Пелеш (вчитель наступника цісарського трону князя Рудольфа, професори- Йoсиф Ярина, Онуфрій Криницький , Тит Мишковський, Василь Масцюх.
2-га половина ХІХ ст.- Лемківщина дала суддів, адвокатів, політиків, журналістів:
-посли до Галицького Кpайового Сейму : др. Даміан Савчак, Володимир Курилович;
журналісти: Володимир Щавинський, Іван Бучма ;
-адвокат др. Кирило Черлунчакевич, урядник Міністрерства Внутрішніх Справ в Відні, Іван Константинович, суддя Апеляційного Суду у Львові, Александер Кмицикевич;
- медичні лікарі;
-військові: полковник Іван Пухир, майор Омелян Лесняк, майор Данило Талпаш, полковник Роман Сембратович;
-вчені: Емельян Черняньский (хімік, ректор Ягелонського Університету), доктор медицини Валерій Сас-Яворський, професор Львівської Політехніки Юліан Медвецький, пофесор Василь Чернянський (Львівський Університет).
-директoри та професори гімназій в Перемишлі, Львові, Києві , Стрию.
МІЖВОЄННЯ:
1933 р.- Горлицька область - 212 загальних шкіл: 12 сільських шкіл, 37 шкіл, де проживали лемки;
На Лемківщині - *руська мова, польська мова (читанки , видані у Львові);
рівень ІІІ польської мови не мав різнитися значно від рівня польських шкіл;
*руською мовою викладали *руську мову, реліґію; історію і географію навчали польською;
решта предметів- обидвома мовами, але з перевагою польської;
1934- поширення навчання лемківської мови в усіх школах Лемківщини;
*ЛЕМКІВСьКИЙ БУКВАР Метода/Мефодія Трохановского (Львів, 1933 р.)
ПЕРША ЛЕМКІВСьКА ЧИТАНКА , Львів, 1933 р.
Дії Сльонзаків в Польському сеймі- постанова навчання реґіональними мовами;
Польська влада дозволяла собі асиміляційні дії щодо меншин (Малий Версальський Трактат, 119 р.)
Політичне тяжіння до асиміляції лемків.
Перед ІІ Світовою війною, почали заміняти лемківські підручники українськими. Домінація української мови.
Після війни- обовʼязковість польськомовного шкільництва.
Постулат моноетнічності Польщі.
1945-1947 рр.- виселення, що протирічило будь-яким нормам культури чи ентічної ідентичності.
152 р.- постанови про школи: 1. школи з непольською мовою (українською) і польськомовні школи з навчанням мовних меншостей (українською) як додатковою мовою.
1952-1953 рр.- 14 українських шкіл І типу (347 учнів), 10 шкіл ІІ типу.
1956 р. - Пленум КЦ ПЗПР : вимога забезпечення народним групам умов для розвитку освіти і культури рідною мовою.
1969р. - в Польщі було 9 шкіл з українською мовою і 147 шкіл - з українською як додатковою мовою.
Дольни Сьльонск (зменшення кількості українських шкіл) : багато непольськомовних жителів не вважало українську рідною мовою
, бо не ули икраїнцями, а - лемками.
Спроби лемків дістати дозвіл на навчання лемківської мови підчас існування ПНР були безрезультатними.
Були випадки неофіційного впровадження навчання лемківської мови.
1991-1992- перший раз після війни впровадено навчання лемківської мови як обовʼязкового птредмету (Уйсьцє Ґорліцкє).
На Лемківщині почали вивчати лемківську мову 311 учнів.
Створені програми навчання лемківської мови (М. Хомʼяк, Г. Ґранатовска, П. Трохановський, Г. Дуч-Файфер, М. Ванца-Шавлюк, А. Квока).
Було випущено багато підручників:
M.Chomiak, Лемківскій язык (основний курс) для першой клясы ґімназиі і середньой школы, Rutenika, Warszawa 2003; 2. M. Chomiak, B. Matała, Лемківскій язык з компутером, Rutenika, Warszawa 2003; 3. M. Chomiak, M. Górska, Тематычний словник „Школа” (польско-лемківско-англицкій і англицко-лемківско-польскій), Warszawa 2003; 4. J. Prokopczak, Буквы-малюванкы, Rutenika, Warszawa 2003; 5. P. Trochanowski, Буквар, Rutenika, Warszawa 2003; 6. M. Chomiak, Вчыме ся і бавиме, Rutenika, Warszawa 2004; 7. M. Chomiak, Бесідуєме по лемківскы – І част, Rutenika, Warszawa 2004; 8. M. Chomiak, M. Górska, Тематычний словник „Хыжа. Чловек. Природа” (польско-лемківско-англицкій і англицко-лемківско-польскій), Rutenika. Warszawa 2004; 9. M. Chomiak, H. Fontański, Ґраматыка лемківского языка, Rutenika, Warszawa 2004; 10. J. Horoszczak, Словник лемківско-польскій і польско-лемківскій, Rutenika, Warszawa 2004; 11. M. Chomiak, Лемківскій язык – ІІ част для ґімназиі, Rutenika, Warszawa 2005; 12. M. Chomiak, Лемківскій язык – ІІ част для середньой школы, Rutenika, Warszawa 2005 13. M. Chomiak, M. Górska, W. Sandowicz-Bąkowska, Тематычний словник „Робота” (І том –польско-лемківско-англицкій, ІІ том – англицко-лемківско-польскій), Rutenika, Warszawa 2006; 14. M. Chomiak, Бесідуєме по лемківскы – ІІ част, Rutenika, Warszawa 2006; 15. J. Prokopczak, Буквы-малюванкы (dodruk), Rutenika, Warszawa 2006; 16. P. R. Magocsi, H. Duć-Fajfer, T. Kwoka, Rozmawiamy po łemkowsku/ Бесідуєме по лемківскы/ Let’s speak Lemko-Rusyn, Rutenika, Warszawa 2007; 17. M. Chomiak, Лемківскій язык – ІІІ част для ґімназиі, Rutenika, Warszawa 2008
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 114 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
