Пн, 01.09.2025, 00:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1503]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [438]
Вірші про кохання [3443]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4542]
Філософам [1318]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Синова яблуня



Синова яблуня

-1-

   Ранок заглядає у вікно та не веселить. Обоє – жінка і дім ,вросли до шматочка рідної землі,пустивши глибоко  кожен своє коріння,як ота,посаджена неподалік обійстя,сином тітки ,яблуня.

   Здалеку бачу жіночку,колись голосисту тьохкалку,вкрай допитливу та язикату. Сидить на лавочці,біля колодязя,склавши у пелену руки і щось тихо бурмоче…

-2-

   Крізь пляшку горілки можна глянути на сонце не мружачи очей. Ось Лєра і дивився на світило,майже кожного дня,приплямкуючи губами. А,що  п*яний може вам сказати? Хіба помахає руками гамселячи дружину. Не обділить увагою і тих,хто стане на її захист. Попадеш під гарячу руку – начувайся.

   Чоловік був міцної статури, гарячкуватий,мов приблудній циган,що частенько заходив у село. До речі,коней любив більше ,мабуть,ніж свою половинку  і вони його розуміли. Не було на фермі жодного баского ,якого він  би не об*їздив.

-3-

Після того,як втратив Лєра подругу сім*ї,кажуть втопилась ,не без його допомоги,переїхав із дружиною у інше село. До матері навідувався спочатку два-три рази на тиждень,потім – рідше. Щоб неньці було легше із господарством,перебрав до себе корову,теля,порося. Тітка Галина,так звали його маму,залишила собі лише курей. Згодом їх лисиця гарно *потріпала*.

   Довбеться старенька на городі,а очі по дорозі так і прядуть. Чи не їдуть,бува,гості? Вже давненько не навідувалися. Як вони там? Може синок пити кинув,хазяїном став? Востаннє місяць як бачила. Ось тут ,на лавочці,сиділи. Говорив син до неньки,а його очі,як озонова дірка в небі,порожніли байдужістю.

   Чи ти не хворий Валєрчику? Можливо давні болячки не дають спасу? Материне серце рвалося із грудей,тремтіло і билося,мов птаха у шибку,не знаходячи порятунку. Тривога обіймала душу. А потім ще й сон,будь він тричі проклятий. Ніби обкопує син яблуню,що не копне -- то глина,що не копне -- то глина…

   --Це буде мені на мазальниці,--говорить. – Я, он за городом,хату збудував.

 --А там же у нас…--жінка закрила руками обличчя, — кладовище,-- прошепотіла тремтячим голосом …

(далі буде)


Додав: jakov-buga (21.09.2010) | Автор: © Яків Косенко
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1618 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете?
Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші.
Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх.
Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод

Nemo: якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...

leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz