Таких корівок, як у вуйка Феріщака, не було на все село. Гарненькі-кругленькі, повненькі, як огірочки. Любо дивитися на них, аж виблискують шерстю, мов шовком. А молока вдоїть від них вуйко аж по дві-три дійниці нараз, та таке смачне і масне, що їси і не наїсися, і сметани досить, і масла та сиру, словом – всього нівроку. Злі язики почали плескати, що нібито вуйко Феріщак босоркун і тому стільки молока дають його корівки, бо він відбирає його від інших корів, а стара Товканиха присягала хрестом, що чула як вуйко на своїм горищі доїв терлицю, але мало хто їй вірив, бо всі знали, що стара любить брехати. Бувало, питають вуйка люди, чим годує своїх корівок, що дають йому стільки молока, а він їм у відповідь: – «Дай, коровко, молока, дай коровко масла... та з гузиці скотарико, бо єс ня не напасла...» Я прокидаюсь на зорях та іду з кошем на плечах в Царське Поле за ляшком та горошком, а сіль з кукурудзяною мукою не бракує їм з ясель. Тому мої корівки тільки що яєць не несуть та меду не роблять. «Розуміється на маржині ліпше від Боб’яника, який закінчив ошколу до марги», – хвалили вуйка люди. Тому багато разів, коли захворіє в когось маржинка, то зверталися до вуйка за порадою. А вуйко чи розумівся на маржині, чи ні, але таку пораду дасть, що маржинка за день-два стане на ноги і більш не хворіє. – Я те саме давав моїй Зоряні, – запевняв їх вуйко. І так одного ранку прокидається вуйко Феріщак та іде до хліва, а тут з Острого Груника гойкає на нього Федір Дзвонка: – Мой Міха-а-а! – Го-о-й! – відгукнувся вуйко. – Не знаю чи не з’їла моя корова павука, бо надулася, як доба, ти гостив колись таке, Міха-а-а? – Гостив, Фе’, гостив, десь сім году тому-у-у. – Ти що давав корові, Міха-а-а?... – Лампи, Фе’, лампи-и-и... Весь день ходив вуйко Фіріщак сумний чи то через Дзвонкову корову, чи через інші неприємні спогади... Аж тут на підвечір знову гойкає на нього Федір: – Мой Міха-а-а! – Го-о-й! – відгукнувся вуйко. – Я дав корові лампи і здохла бідолаха-а-а. – І моя теж після лампи здохла, Фе-е-е’!.. – відповів невинно вуйко і поплентався до хати.
|