ця революція
збила його з пантелику!
на лицях і вулицях
бачив істерику й крики.
розхристані душі
у цій ноосфері задушливій
вітер в повітрі розлущив,
розвіяв йому
під замкнені двері.
адже він є розвора з руїн,
у якого кидають люди камінням,
стріляють услід... -
лише влучити в нього не вміють,
бо він за межею краін.
він утік до садів,
заховався в чарівні раї
і, утішений тим,
все радів,
заблукав у наїв.
на теленці там грав
і, на крилах ширяючи в небі,
оспівував світ
і дівочу красу,
бо впевнений був він у тому -
це світові необхідно,
потрібно!
так треба...
і здрімнути приліг
у високостельних хоромах,
у яких
лунали відлуннями
стогін і сміхи, і хори.
розплющити очі не міг... -
спочиває
в захмар"ї
у зморі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
щиро дякую! 
