Слово поету

Чому мовчанкою  співаєш?

Де  заподілися слова?

Чому то люди не приймає

Тих  слів, яких родить життя?

Будь  яких слів на своїм виді

Не  треба виливати нам.

Брати погане від  сусідів?

Нам  проти ставитись  гріхам.

Слово, лиш словом на папері,

Прошу, дихніть йому  душу,

Зором  вона  відчинить   двері

І в хату введе нас  свою.

Вести нас буде у майбутнє

Весняний  ранок, птахів спів.

Віри поля у нас могутні.

Колись діждемось колосків.

Їх будуть жати наші діти

І поміняють сльози в сміх.

Зором  своїм будуть ловити

Думки пророків не своїх.

Лиш той, хто знає як любити,

Ніколи знання не проспить.

Відважно в світі буде жити.

Навіть тоді коли терпить.