Голос душі

Мене нема на вашій ниві.

Хоч це болить, мене нема.

Видко, така є справедливість.

Так доля в світ мене вела.

Ніяк рівнятись з вашим   родом

Комусь, хто виріс в чужині.

Тому від вас не осолода

А жовч і сіль    буде  мені.

Ні, я не чую до вас гніву

До мене гнів не завітав

Лиш свого не зречуся  співу

З яким я ріс, моливсь, співав...

Він мені був і є правдивий.

Ваш  спів теж буду шанував.

                          11.04.2009р.