Чo`і Ч`ван "Чай"
(867 н.е.)
Корейська Класична Поезія
/батько Корейської літератури/
чай - квітка Су.
ніжно-зелене листячко
із шепотінням наповнює кожен садочок запашний.
отут, поки мій золотий казан ніжно співає,
твій дар настоюю і сьорбаю поволі,
коли здіймається угору пари аромат.
на такій хмарці, витає дух поета.
звичайно, моя душа торкнеться захмарених висот
і прийде знов в солодких, невмирущих співах,
бо-ж, чом тоді, такий напій- вино богів-
мав би освіжати такого вченого покірного, як я?
був час, коли, у сні, я все шукав
сніг цвіту слив, щоб втамувати
гарячкову спрагу.
і, часто, я наповнював цю дракона-вазу
лілеями- квітками миру- щоб заспокоїть очі.
але, тепер- твій подарунок чаю! мені більше нічого не потрібно,
щоб втихомирити мій дух чи освіжити сни.
повільно п`ю і, у парі, що здіймається,
малюю кожну дружби мить, яку зазнали ми.
прийми мою подяку вдячну!
переклад з англійської - Івана Петришина
//anthony.sogang.ac.kr/GrigsbyOrchidDoorPoems.pdf
CША 18.03.2019
| 
у Вас 
