Прийшла в наши рідни гори.
Од каль, лем Бог знає сесе.
Іде і чудеса творит
З вшиткого, што з собом несе.
Хоц приходит ту што рока
Золота осін – княгиня...
Сідат в лісі, над потоком,
В маєстаті, мов богиня.
Під сад, який садив тато
Кладе золоту пирину.
Боже, як вона богата!
Прийд і посмотр сестро, сину...
Листя клену, листя бука
Килимом під ноги стелит.
Все це робит Божа рука.
Помагают їй ангели.
Хоц все інше є як гвони.
Хоц юж не є хижи няня.
Прошу тя, їд в ті сторони
І від вшитких нас ся кланяй.
02.11.2009р.
| 
у Вас 
0
