Поки що, мрія
Прилітають
Правд птахи
З батьківського раю
І співають
Що й думки
В нас місця не мають.
Хвилі пишуть
Життя дні
Вітер їх колише
Я залишу
В чужині
Все те що не тішить.
Я поїду
Знов над Сян
Де могили дідів
В краєвидах
Мов той пан
Шукав буду слідів.
Тьохкав буде
Соловій
Він липу пробудить
Час осудить
Хто тут свій
Зрозуміють люди.
03.05.2010р.
Додав: Szlachtycz (05.05.2010)
| Автор: © Василь Шляхтич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
