О КИЄВЕ
Мовчиш Києве Вже наш
А в Москві
Рахують гроші не свої
І риють в книгах
Твого світа
І думають
Співати тобі
Чи ні
МНОГАЯ ЛІТА!
Не співають
Ні в Москві
Ні у Варшаві
Бо як співати їм
Нам
Святого Києва синам
Його відродженій державі
Без краплі крові
Гімн
Якої слава пішла в світ
Охрещеним чи ні
В Батьківщині
Прийшлося жити
Твоїм
Дітям
І любити
Не лиш тих
Які каючись співають пісні
Тобі
Шепочуть незалежні держави
Тає сніг Воркути
Волю твою
І ТЕБЕ
Розписують на мови
Світ дивиться
В Твоє
Світле всміхнене лице
О КИЄВЕ хворий наш
Наша столице
Плавишся в воді Дніпра
Який від століть
Ніс Твою
Сумну пісню
В Чорне Море
В глибини вільного світа
Світло
Немочі і гніву
Сльози Твої на бульварах
Стали росою
На босих ногах літа
Ти вже
Стаєшся собою
Ти вже не сателіта
Червоної холери
Яка вішала ордери
На Твоїй кривді
На Хрещатику
Хворі люди
Хрестяться
Під червоним прапором
Руки блудять
В параді
Заляканих слів
Вплетених в любов
До ВІРИ
До неіснуючих церков
О Києве
Піднеси лице
Глянь в минуле
Подумай
Глянь в майбутнє
Подумай
Подумай
Подумай
Поки зрозуміють Тебе
Ті
Які не думали в житті
Засій в їх умах
СЛОВО
СЛОВО
Всемогутнього полуміння
Це дійсність
Це розуміння
Це перехід з мрій в законня
В життя знайоме лиш ЙОМУ
Бо Ти присів
На горбах
Біля Дніпра
Ждав і ждав
І вірив в порив
Твоїх людей
Їх прав.
| 
та
у Вас