Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пт, 31.10.2025, 18:29

Меню сайту

	НОВИНИ
	ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	ФОРУМ
	ФОТОАЛЬБОМ
	ВІДЕОАЛЬБОМ

	АКТИВНІСТЬ
	ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ
	Про сайт і правила сайту

\|\| - моб. версія
Анумо знову віршувать! 05-07 Новини на Баштанка.НЕТ

На сайті всього: 6

Гостей: 6

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1076]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [135]

Аудіовірші [49]

Українцям [2714]

Вірш-пісня [551]

Вірші про Україну [1507]

Вірші про рідний край [816]

село

Вірші про мову [229]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [107]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [289]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1013]

гумор

Вірші про сім'ю [404]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [154]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [666]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [117]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [221]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [441]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3449]

Вірші про друзів [717]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [335]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [60]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [85]

Вірші про eмiгрантів [146]

Вірші в перекладі [719]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1227]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [122]

Для мене поезія - це [191]

Поети [276]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [25]

Релігія [345]

Щастя - ... [604]

Жінка - ... [265]

Життя... [4554]

Філософам [1320]

Громадянину [935]

Метафізика [160]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про друзів

Ми діти зневіри

Ця зима як кожна промине

Проминаючи зродить весну

Ця надію сплячу принесе

Зерно правди в божім колоску

В цьому зерні промиємо зір

Той з черги гляне в нашу душу

Там відродить ще сплячий в нас мир

Перетворить його в доброту

Не всі мрії вже схожі до змін

Тому може не здійсняться всі

Перед Богом ми стали з колін

Перед світом як бачу ще ні

Ми бо діти правд голодні

Яки вирвуть з невіри руїн

19.02.2011р.

Розміщено на сторінці: Вірші про друзів, Шляхтич Василь, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2023 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 metman17L • 22:10, 22.02.2011 [Лінк на твір] Вірш без розділових знаків - багатозначний. Задум гарний. Читається як два окремих вірші. Ось тільки з назвою не погоджуся, пане Василю. Невже жало зневіри так сильно вжалило щоб вдаватися до таких об'ємних узагальнень ? 0Спам 2 Szlachtycz • 11:14, 24.02.2011 [Лінк на твір] Доброго дня Вам, Пане Василю. Ось нині я ще один раз спитав себе. чи зміняти наголовок вірша. Але думаю, що ні. Нас цілими століттями виховували на людей друго сорту. Це робили росіяни, поляки , радянська влада а і нині продовжують цю думку наші псевдо -брати і псевдо- друзі. А ми опустивши голову визнаємо чужу правду, бодай чужим не спротивитися. Чи наш Геній - Тарас не писав про те? Писав! Думаю, що більшість читала Тараса пророчі рядки. А як є в Україні? Всі бачимо. З чужини, з віддалі видко більше. Ось і така моя думка. Дякую Вам, Пане Василю за коментар. Думаю, що після цього доповнення стану більше зрозумілим. З повагою Василь Шляхтич 0Спам 3 liolya • 16:42, 04.03.2011 [Лінк на твір] Надзвичайно чіпляє. сильно так написано. Я думаю, що все-таки ми є дітьми зневіри, принаймні - я. Так мало залишилось, у що ще можна вірити...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі