Замовкли друзі Не зрозуміли Казкових надій Не прийняли Двозначних правд Писаних хвилями дня День триває А правди розходяться А то знова разом Опльовуються Потім лижуть слину Світ бачить це Як та мати дивлячись на своїх синів Що то грають з собою до крові Бачить любов і гнів Все таки вірить Що там більше любові
А дійсність Є яка є І поки що така буде Бо ті Що творять її То люди То живі Люди Бідні і багаті Інші ззовні Тоді їх повно всюди А в себе в хаті Сумні І лата на латі На їх душевому вбранні. 05.11.2006р.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1637 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
