МІЙ ВОРОГ: ХТО ВІН? - Вірші про друзів

Всього коментарів: 26
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 07:59, 27.10.2011 [Лінк на твір] ПАНІ РОКСОЛАНА. ЗА МУДРИЙ ВІРШ МОЇ ЩИРІ ОПЛЕСКИ. 0Спам 3 Високий • 08:15, 27.10.2011 [Лінк на твір] Прекрасний вірш, Роксолано! Він настільки змістовний, глибокий, що з першого погляду його нелегко навіть осягнути, а робить аналіз і поготів. Коли перечитаю кілька разів, то, можливо, зроблю якісь поради. А можливо, він цього і не потребує. У всякому разі - вітаю! Сильна річ! 0Спам 13 Roksa • 22:41, 27.10.2011 [Лінк на твір] Щироседрно дякую Вам,Олександре, що читаєте мої твори.Дуже приємно чути Ваш відгук.Я є завжди відкритою до дружніх зауважень- тому буду мати за честь, прийняти усі поради! СпасиБі, Друже! 0Спам 14 Roksa • 22:42, 27.10.2011 [Лінк на твір] п. Іванку, дякую Вам красно! 1Спам 2 Medbrat • 08:05, 27.10.2011 [Лінк на твір] Шикарненька тема, сподобалась будова строп- така собі невимушена думка вголос. Гарний перехід сюжетної лінії. Не сподобалося: "Бо навіть хай цей бій звучить востаннє! І треба виграть- хай там далі що... А далі хай завжди було б кохання"- три "хай" уже нагадує зустріч трьох англомовних друзів =)) і взагалі саме оця стопа як на мене найслабша..!!!!. От і при прочитанні... Збій ритму присутній чи я помилився? у 4 ззаду? Хоча це усе ніщо в порівнянні з "Не моє це - "сіренька нічия!"" отут бомба, порвало Ставлю все таки Вам "5" і надіюсь почитати щось із небесно-космічного Дяккую а увагу 0Спам 12 Roksa • 22:38, 27.10.2011 [Лінк на твір] Дякую, медБрате! Щиро рада твоєму коментарю! Ти маєш добре відчуття і гострий поетичний зір.Правда, що цей катрен є найслабшим- я, до речі, перед тим як завантажити вірш- думала видалити цю часточку з нього, але чомусь дуже захотілося про ту любов сказати і щоб не продвали її нізащо.Але це таке...спробую підремонтувати, а можливо і позичу у Тебе скальпеля і виріжу зовсім той катрен.Подивлюся! Дякую Тобі за цінні зауваги! 0Спам 16 Roksa • 22:52, 27.10.2011 [Лінк на твір] медБратику, я змінила той катрен- ану поглянь, чи краще? 0Спам 4 maja • 09:27, 27.10.2011 [Лінк на твір] хоч вірш велики, та читається легко, екшн 0Спам 11 Roksa • 22:33, 27.10.2011 [Лінк на твір] Приємно знати це ,Світланочко, бо саме це я і ставила собі за мету.Дякую Тобі сердечно! 0Спам 5 Beatus • 13:35, 27.10.2011 [Лінк на твір] Ну от і все...Я зброю опустила... Стою, мов свічка на семи вітрах. Це прекрасно! І перевірте, прошу, ще... 0Спам 10 Roksa • 22:31, 27.10.2011 [Лінк на твір] Перевіряю,п. Іване, і бачу, що на споді душі, десь у забутій кишені залишився енергетичний лук- сила слова і думки. Вчуся використовувати наднову зброю Дякую Вам за увагу! 0Спам 6 stuhiya • 15:16, 27.10.2011 [Лінк на твір] Роксолано,класно.Ти нагадала мені Жанну Дарк,я з тобою і за тобою. 0Спам 9 Roksa • 22:27, 27.10.2011 [Лінк на твір] ОКсаночко, це зависоко для мене.Ім"я цієї дивовижної святої- дуже небесно звучить для мене! хотіла би хоч на крихітку наблизитися до неї .Дякую сердечно, подруго, що Ти зі мною у моїх роздумах! 0Спам 7 Did • 18:57, 27.10.2011 [Лінк на твір] Вірш прваблює своєю сильною енергетикою, не правда?.. Роксолано, я помітив неточні наголоси, через це у вірші присутній збій ритміки, може, й сама те відчуваєш, чи ні? У попередніх коментарях уже на це звертали увагу. Струмінь - корінь, далі що - нізащо, - на жаль, невдалі рими... У вірш необхідно вносити зміни, може, навіть пожертвувати якимись частинками тексту заради того, щоб він став яскравішим. 0Спам 8 Roksa • 22:21, 27.10.2011 [Лінк на твір] Дякую ,Вікторе, за увагу,- хоча, мушу сказати: не розумію, що Ви хотіли сказати у першому реченні. Щодо наголосів- допрацюю, це, якраз я дуже добре відчуваю! А от рими- це суперечливо. (корінь- струмінь) - рими наближені.(Далі щО- ні за щО)- це , Вікторе, тОчно рима!Хочу почути думку ще і інших авторів щодо цього.Та все одно, Вікторе, дуже добре, що говорите мені про всі недоліки- відшліфуюся! 0Спам 20 Did • 02:28, 28.10.2011 [Лінк на твір] Правильно - наближена, але неточна, а "далі Що" і "нізАщо" мають саме такі наголоси. Відкрий тлумачний словник, там саме так, іншого варіанта просто немає. 0Спам 21 Roksa • 05:59, 28.10.2011 [Лінк на твір] Вікторе, прислівник (нізАщо) пишеться з наголосом на А. з розумінням ( ні в якому разі) А ось словосполучення з часточкою ні( ні за щО) - пишемо з наголосом на О( з розумінням ні за яку ціни, що і є у у мому вірші.(тут просто сталася техн. помилка- має писатися окремо)Отoж рима тут точна!А от щодо наближених рим,- то ви, Вікторе, чудово знаєте, що це частовживане і допустиме в поезії. Навіть ув останньому Вашому вірші Ви користаєте дуже наближену риму ( тане- багряних), ( шлях - рядках), ( узбіччя- вічі), але це, мабуть, не тут треба обсуджувати.У всякому випадку: дякую за увагу! 0Спам 15 InhearT • 22:43, 27.10.2011 [Лінк на твір] пані Роксолано, мені дуже сподобався цей вірш!) він ніби кличе до боротьби, закликає боротись за місце під сонцем!)) 0Спам 17 Roksa • 22:55, 27.10.2011 [Лінк на твір] Іванко, дякую.Я у цьому вірші хотіла сказати, що найбільший вoрoг для людини- це її гріх і страх- просто скажи мені чи зуміла я це донести? Чи саме це Ти зрозумів? 0Спам 18 InhearT • 23:11, 27.10.2011 [Лінк на твір] Знаєте, часто твір автора може малювати в голові читачі і зовсім не такі картини, як ті, що автор хотів змалювати.Для мене цей вірш, як боротьба, боротьба за щастя, за любов.. Головну ідею вбачаю, як відображення зусиль та готовності до бою на шляху до жаданої мети.. 0Спам 19 Asedo1949 • 00:06, 28.10.2011 [Лінк на твір] Хочу підтримати, п. Роксолану, я таки вчула у вірші боротьбу з собою з своїми страхами і це читається ось тут Натягну лука і поцілю в темінь- Хай вибухне усе від каяття... Здобуде іскру мого духа кремінь. В наднові зірки, в наднове життя! А в закінченні про це говориться відкритим текстом. Браво!!! 0Спам 22 Roksa • 06:05, 28.10.2011 [Лінк на твір] Дуже рада п . Катрусю, що Ви провідчули вірш і зрозуміли його ідею! Дякую за увагу! 0Спам 23 Валькірія • 13:02, 28.10.2011 [Лінк на твір] О, знаю, знаю, що ніяк не личить, Якщо ти жінка, брати меч до рук І під нестримний серця свого стук Іти крізь терня, стежкою у Вічність. Рішучим кроком, з поглядом бійця, Щомить в обійми кидатись стихії, Приборкуючи в собі буревії, Рвучи облудні маски із лиця. Та прийде час – складеш і лук, і стріли, Аби забули пальці тятиву, Аби не лиш у снах, а наяву Злилися дві Душі в єдине ціле. І хай кружляє в небі чорний крук, Мов демон лютий всіх твоїх баталій – Жбурни під ноги зброю і печалі, Зітри з душі всі тіні від розлук. Ти станеш пристань – тиха і яснА, Чийсь корабель прийде колись спочити, Аби любов'ю дві Душі наситить В країні мрій, де вічно є весна! 0Спам 24 Roksa • 17:07, 28.10.2011 [Лінк на твір] В країну мрій, де вічно є весна Душа торує шлях складний життєвий Той шлях супроти вічності- миттєвий, Але тугий, немов сама струна. І як важливо не зафальшувати На тлі небеснім, поміж чистих нот, Аби вдягнути душу в світлі шати І спити промінь з Божих щедрих сот. І кожен крок- звіряючи ступати, А не тягнутись кволо на ходу- Тоді ти гавань і не в силі грати Спинити човеH мрії. Вір в оту, В свою нестримну пісню життєсущу, На всіх вітрах розгойдану й живу, Що завжди здвонить в твою тятиву, Подностить д"горі душу невмирущу! 0Спам 25 мартин • 22:59, 10.11.2011 [Лінк на твір] 0Спам 26 мартин • 23:53, 10.11.2011 [Лінк на твір] Душа Трембітою.------ Моя душа карпатською трембітою гучною Вібрує понад світом,гріється в зірках. Дзвинить потоками ,думками над водою Опеленала світ і береже ,неначе скарб . Бо скарбу ціннішого в житті немає- Шукай віки ,пройди через усі зірки . Все те –святе,де матуся пеленає , Та батько в темний вечір не зніма з руки . Те золото правдиве ,та цілюще , Що в грудях ,тільки згадкою дарує щем . І слово духом праведним невмируще Скарб сторицею наповнить –полите дощем . Трембітою гучною кличу воїнів до бою ! За те багатство ,що дала Вам мати , Не упадімо на коліна у борні з собою, Щоб за гріхи ,свої ж –не був Нам винен тато ...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі