Чув, на лемківській землі Сидять сумні журавлі І не хочуть відлітати В чужі хати. Вони наші, бо свої. Зродились на цій землі. Ця земля для них, мов мати. Нам це знати.
Над полями чути - кру Не хочемо в чужину. Ми хочемо залишитись Й в себе жити. Вилітати над гору, Над церковцю, над стару... У потічках крильця мити... З нами діти.
Лемку. брате де ти є? Чи лемківське не твоє? Кличуть гори й небо синє: - Відкинь цинізм. Ліс, в нім дідів дуб росте. Дятел в дуб, мов в дзвін товче. Душа твоя в Лемківщині. Вертай нині. 20.11.2011р.
Щиро дякую Вам, Пане Іване. Добра бажаю! З повагою Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Про що суперечка? Я не хочу цитувати вами сказаного. Перечитайте його самі. Що таке домінуюча їжа? Це та їжа, яку ви переважно споживаєте <
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ аме
ruhlyvy:Я ніде не сказав, що в Америці є суто мерзений фаст-фуд і нічого іншого! Я сказав, те, що сказав: фаст-фуд є ДОМІНУЮЧОЮ їжею для ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ американців! ДОМІ
ivanpetryshyn:Ibid: І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з ж