Сумно тобі батьку, хоч квітки в долонях. Напевно згадав ти минулі роки, Коли тобі квітку дарувала доня... Кому її нині подаруєш ти?
Вертаєш в минуле і там віднаходиш Діточок маленьких, їх матір, себе... Тоді був сильний ти. Кипіла молодість Все там залишилось, де нема тебе.
Що було, минуло. Завітала осінь. Діточки у світі. Дружина в землі... Ждеш, коли приїдуть рідні твої в гості. В думках їм готовиш чисту, свіжу постіль... Протер з лиця сльози. Важко в самоті, Хоч квітки в долонях, а сум у душі. 18.10.2013р.
Дякую Вам за те, що читали і дали слово. Будьмо. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Думки ваші правдиві.
