Він буде поруч
Живеш, працюєш, надбаєш.
Будуєш дім, ночей недосипаєш.
Встаєш коли ще півні не співали.
Для дітей, аби вони все мали.
А час іде, він не питає
Він все вперед щосили підганяє.
І ще недавно зовсім молодий,
А вже тепер видніє волос сивий.
На вигляд ще доволі мужній,
Та вже не здужаєш, вже не настільки сильний.
Сидиш у хаті, внуків виглядаєш.
Як помогти їм думаєш, гадаєш.
Здавалося б на старість літ що треба,
Сиди та горобців лічи край неба.
Та ні, на місці зовсім не сидиться.
Адже у чомусь ще годиться.
Підтримка і опора вірна,
Порада і розмова щира.
Він батько і дідусь, він друг.
Завжди й усюди оберігав нас від недуг.
Та раптом все, його нема.
Неначе рухнула уся опора.
Яке ж тепер буде життя?
Мені ж нічого не було треба.
Аби лише мене він зустрічав.
Веселий, радісний, здоровий.
Щоби до себе пригортав,
Щоб просто - був живий.
І я не хочу розуміти, що його нема.
Тепер перед очима лише чорна земля.
А згодом буде гранітна стіна.
Він був, а тепер його нема!!!!!!!!
Та поки я жива, поки серце болить,
Він буде поруч, Він буде жить!!!
Кажуть, що людина живе доти, доки її пам"ятають. Слова щирі, відверті, недаче їх писала людина у зрілому віці, бо написані із розумінням тих проблем, які зустрічають батьки виховуючи дітей. А любов до близької людини не може залишити сторонніми читачів.
Ви не пробували писати прозу? Спробуйте цей текст написати у прозовій формі, бо як вірш він потребує допрацювання, а тоді втратить свій первинний зміст. Думаю, що вийшла б гарна мініатюра-звертання до втраченої близької людини, як до живої. Адже він у Вашому серці.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
