За спиною квіти. Так хочеться жити, Коли в тебе діти І внуки щасливі. Небо у блакиті І сонечко світить. Мені це любити Тут на божій ниві...
Вже життєва осінь Завітала в гості. Вже скрегочуть кості... Це все не лякає. Вже й нема волосся... Вже на лицях роса... В гостину не просять... Що ж, й таке буває... 11.10.2019р.
Старість,п.Василю, старість... Малі і старі на гостині - зайві.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Я Вам дуже вдячна, пані Таміло, за теплий відгук. Це дійсно трагічно. Про це писати дуже боляче. Але ми ПЕРЕМОЖЕМО! ***Бережіть себе. Бажаю добра і МИРУ! О
у Вас 
0
