ЦИКЛ "ПРОФЕСІЇ": ВЧИТЕЛь КУЛьТУРИ
культура є, але її слід і навчати,
бо українськая культура має бути в штаті
представлена усім, що гарне і прекрасне,
тим, що довершене і гармонійне,
багато бачене і мрійне,
і непідробне, і неповторне,
промислене, промолене, прожите-
волошки - в житі,
маки - в полі віку,
і писанки, і рушники, й сорочки,
і пояси, і шаровари, і накидки,
знаряддя- жорна, ткацькі веретена,
культура на щодень, вічністю навчена,
і смуток, й радість, і любов, і зради,
і замовляння, приказки, поради,
народна медицина, трави, масті,
і ворожіння супроти напасті,
скелясті ідоли, перекази, пісні,
уявні сили, дійства незборимі,
і килими, і обруси, й напої,
і страви від слов'янського двобою,
і імена, і звичаї, й обряди,
Купали, кутії, Коляди,
знаряддя, і різьба, і кузня,
і хати, і стодоли, й студня,
і сіни, і поріг, Ікони,
і побажання, і тяжкі прокльони,
орнаменти, картини, постаменти,
пергаменти, рукописи і монументи...
усе б навчив, було б здоров'я та бажання...
хай помага веселка й роса рання!
сосна й смерека, дуб, верба, береза,
хай низьковартність від навчання щезне!
своя культура - школа то висока,
допоки сягне розум і зуміє око-
така ж шляхетна, як в сусідів:
не боїмося ми лихих та відьом,
ми знаєм певно обереги,
всі наші взори і вереги,
усі бетяги-остороги,
ми- навчені, ми віримо у Бога.
учіться свого, зі мною чи без мене,
сягайте зір та не впадайте в дена.
Іван Петришин
|
та
у Вас 
0
